Есе ЗОШ І – ІІ ступенів с. Попово

« У всякої людини є сонце, тільки дайте йому світити«.

Сократ

З чого починається Попівська школа ? З пташиної пісні , що лине у шкільному парку, з посмішки вчителя, з уроків, з першого дзвоника, розсипаного на золотому осінньому листі або з останнього дзвоника, який відкриває браму зовсім іншого світу, схованого у куточках нашого серця, – світ шкільних спогадів.

Кажуть, що велике бачиться на відстані. Тільки з роками усвідомлюєш, як багато дає школа : радість перших успіхів , біль помилок,взаємодовіру вчителів і учнів, освіту, яка допоможе кожному з нас знайти свій шлях у житті. Сьогодні нашу школу не можна зрівняти із школою минувшини. Яркі творчі роботи, що прикрашають стіни школи, ведуть дітей у світ знань і фантазії. Лунає дзвінок. Школа стихає. У світлих класах йде вічне і у той же час особисте для кожної дитини пізнання світу. Дорогами знань дітей ведуть досвідчені думаючі педагоги, які не раз довели свою професійну компетентність і любов до дітей. Нерідко у школі можна зустріти педагогів інших шкіл району. Попівські вчителі щиро діляться з колегами своїм досвідом на відкритих уроках, семінарах. З останнім дзвоником після уроків шкільне життя не закінчується. Кожна дитина у стінах школи може знайти для себе заняття для душі й розвинути свій хист: у початковій ланці школи діти займаються малюванням, у спортивній залі школярі захоплено грають у настільний теніс під керівництвом вчителя Пацюка О.О., з другого поверху доноситься чарівна музика угорської народної пісні у супроводі цитери, любов до якої підтримує в учнів вчитель Лакатош М.- О.Й. , йдуть заняття мовознавчого та народознавчого гуртків , заняття в етнографічному шкільному музеї, експозиції якого свідчать про багатий фонд музею і плідну роботу учнів, вчителі проводять предметні консультації, факультативні заняття для учнів, педагогічні консультації для батьків, адже виховання приносить плоди лише тоді, коли школа і родина знаходять порозуміння. Колектив учителів школи шукає в кожній дитині її « сонце « , намагається надати учням можливість пізнати свої нахили й захопитись бажанням їх розвинути. Ось чому молодь залишається у рідному селі, щоб згодом повернути йому світло і тепло, які вони отримали у шкільні роки.

Кидибиц Л.Я.

/Files/images/1.jpgЗОШ І – ІІ ст.с.Попово

/Files/images/2.jpgПедколектив школи

/Files/images/P1010770_791x593.jpgЕтнографічний музей школи Вітальня

/Files/images/4.jpgЕтнографічний музей школи Побут угорців

/Files/images/5.jpgШкільна бібліотека

/Files/images/6.jpgГурток цитеристів

/Files/images/7.jpgГурток настільного тенісу

/Files/images/8.jpgКабінет інформатики

Кiлькiсть переглядiв: 128

Коментарi